В проводку за пліткою

Навесні до повені і після просвітління води плотва любить годуватися на швидкій та середній течії. Для лову плотви в маленьких польових і лісових річках переважно використовувати болонську вудку довжиною до 6 м. На річках шириною 25-50 м, незважаючи на те що плотва воліє триматися в стороні від течії, уже виникає необхідність користуватися більш довгими вудилищами. При лові в тиховодних старицях, затонах, прибережній акваторії замкнутих водойм часом доводиться користуватися наддовгими вудилищами, довжиною 9-10 м, так як тут нерідко плотва для жирування облюбовує місця, значно віддалені від берега. Тактика лову плотви на швидкому і середньому за швидкістю перебігу сильно відрізняється від тактики лову цієї риби на слабкій течії. Відрізняється і оснащення вудки. Для швидкої і середньої води ми використовуємо поплавок з коротким кулястим або злегка витягнутим тілом. Причому чим швидше потік, тим тіло поплавця повинне більше наближатися до кулястої форми. Такий поплавок більш стійкий на воді, крім того, плотва на течії бере досить різко, і поплавок з кулястим тілом добре сигналізує про клювання. Тіло поплавця для лову плотви на середніх по швидкості течії може нагадувати оливку, цибулинку або коротку, значно стовщену донизу свічку. Для спокійної і дуже спокійної течії можна взяти пінопластовий поплавок у вигляді сигарети, якщо лов ведеться недалеко від берега, або поплавок з коротким витягнутим тілом і металевим подовженим кілем, якщо лов ведеться далеко від берега і на великій глибині. Справа в тому, що важкий поплавець далі летить, і це полегшує закидання. До того ж, коли на тиховоддя плотва реагує тільки на падаючу насадку, на волосіні необхідно мати якомога менше грузило, а поплавок з довгим металевим кілем в деякій мірі вже самозанурений. У зв’язку з цим для лову на далекій відстані підійдуть злегка занурені поплавки.

Слабозанурений поплавокВони хороші тим, що дуже чутливі до покльовки плотви, яка на тиховодді часто проявляє обережність. Занурення для лову на швидких і середніх по швидкості струменях може бути концентрована, коли всі грузила зрушені в одне місце біля короткого повідка, і розподілена, коли в 20-25 см від повідця ставиться основне грузило, занурюють поплавок приблизно на третину, а додаткові дробинки однакової ваги встановлюються на волосіні з інтервалом 5 см. Для другого варіанту краще використовувати повідці довжиною від 20 до 35 см, тоді під час притримувань насадка плавніше злітає від дна, і це не насторожує плотву. Основна волосінь повинна бути діаметром 0,14-0,16 мм, повідець використовується діаметром 0,12-0,13 мм, гачок – № 2,5-4. Розмір гачка підбирається залежно від насадки, так як при весняному лові з насадкою доводиться часто експериментувати, то повідці з гачками різного розміру повинні легко приєднуватися до основної волосіні через карабінчик. Маленький вертлюг на кінці основної жилки також не завадить. Повідці повинні зберігатися на широкому зручному мотовильці, з якого вони легко знімаються. Гачки на мотовильці зручно фіксувати за допомогою канцелярської гумки. Здійснюючи проводку, насадку пускають в 3-10 см від дна. Притримування необхідно робити після кожних 2-3 м пропливу. Зупиняти проводку потрібно всього на 2-4 секунди в залежності від швидкості потоку води. Чим швидше потік, тим коротше притримка. Швидкий потік за 1-2 секунди може підняти насадку на 60 см від дна, і цього цілком достатньо, щоб вона потім почала привабливо планувати на дно. Плавний рух насадки виглядає для плотви природно, так як навесні її основним кормом є водяні організми які вилазять із зимових укриттів, які нерідко зриваються на течію. На тиховодді, особливо в зонах поруч з нависаючими над водою деревами, з успіхом можна ловити плотву на плануючу від поверхні насадку. Щоб дістатись до місць проживання великої обережної плотви, на нешироких річках закид доводиться робити до протилежного берега. Для зручності закидання можна використовувати поплавець в поєднанні з основним грузилом, яке погружає поплавок на половину тіла, але його потрібно зрушувати не менш ніж на 1/2 відстані від поплавця до гачка. Нижче основного грузила на жилці можна розмістити ще 3-4 дробинки з інтервалом до 50 см, які зменшуються в напрямку гачка. У цьому ж напрямку зменшується і маса дробинок.

Оснащення з основним грузилом і розподіленими дробинками

Іноді буває достатньо в поєднанні з основним грузилом використовувати саму крихітну дробинку, закріплену поблизу повідця. Рекомендована довжина повідка при такому лові становить 30-50 см. До нересту плотви підгодовування не застосовується або застосовується вкрай рідко. Коли ще не зійшли молоді водорості, плотва харчується виключно тваринами організмами. Однак на неглибоких ділянках річки підгодовування з дрібного кормового мотиля в суміші з просіяного через дрібнопористий сито глиною буває корисна. До того часу, коли плотва віднереститься і відпочивши, знову береться клювати, вже починають швидко підніматися до поверхні водорості. У цей час плотва частіше тримається осторонь від сильної течії в різних заводях, між затопленими гілками чагарнику, в локальному закорчованому місці, під кронами впалих у воду дерев. На річках слід вишукувати зони, де яка-небудь перешкода перегороджує сильний потік води. Відразу після сходу льоду плотва бере переважно на мотиля (наживляють на гачок до чотирьох личинок комара-довгунця), іноді на червоного дрібного хробака (наживляти гармошкою). Пізніше плотва клює на «бутерброд» з опариша з мотилем, на бабку, личинку волохокрильців. В кінці сезону разом з насадками тваринного походження починають забезпечувати хороший улов зерна перловки і пшениці. Наприкінці весни при лові поблизу швидкої течії починає добре проявляти себе поетапне підгодовування. За основу можна взяти парену пшеницю (500 г) або суміш, що складається з 500 г панірувальних сухарів, 250 г кукурудзяного борошна, 250 г опариша і невеликої кількості розмелених вівсяних пластівців (кількість визначається експериментальним шляхом і залежить від сили течії. Велика кількість вівсянки робить приманку менш розсипчастою). Для зв’язки підгодовування замість розмелених вівсяних пластівців можна використовувати просіяну глину. Тактика прикормки на середній і швидкій течії полягає в поетапній примормці кількох зон. Так, при лові на швидкій течії можна, починаючи від місця закидання, викласти кормову доріжку пареною пшеницею (обов’язково додається опариш). На це йде 6-8 стограмових куль прикормки, замішаної на місцевій воді і обтяженою глиною або гравієм. Другу частину підгодовування – 5-6 куль тієї ж суміші, але необтяженої і з додаванням опариша кидають в ту ж зону, і це підгодовування подовжує кормову доріжку нижче за течією. У третю частину прикормки, що складається з панірувальних сухарів і сухарів крупного помелу, змішаних з висівками і легко сполучними сумішами кормових добавок, також обов’язково додають невелику кількість опариша, він сприяє швидкому руйнуванню кулі і виносу легких частинок течією, які заманюють плотву здалеку. При цьому опариш може сам далеко захоплюватися течією, якщо дно рівне, не галькове. При активному клюванні плотва досить швидко виїдає прикормку, тому приблизно через годину після того, як важкі, середні й легкі кулі один за одним вирушили в воду, кидають ще три важких кулі або три жмені пшениці плюс дві кулі прикорми другого етапу підгодовування і одна куля легкого корму. Далі періодичність підгодовування залежить від інтенсивності клювання, але частим підгодовуванням зловживати не варто, інакше риба перенасититься. Плотву можна догодовувати тільки середнім і легким підгодовуванням, щоб не перегодувати рибу, а тільки розбудити в неї апетит. При ловлі на більш тихих місцях прекрасно показала себе прикормка, що складається з панірувальних сухарів (500 г), сухарів крупного помелу (300 г), дрібно меленого насіння (200 г), сухого молока (100 г) і опариша (300 г). «Геркулес» додається в мінімальній кількості (потрібно, щоб при ударі об воду куля прикормки тут же розсипалась, утворюючи каламутну суспензію). При підгодовуванні в тихих заводях поблизу водяної рослинності потрібно створювати хмару каламуті, яка добре розповсюджується в усі сторони причому бажано, щоб один край його виходив на течію і захоплювався нею – це сприятиме швидкому підходу риби. Коли в місці лову з концентрацією риби у зграї створюється кормова конкуренція, то вона починає жадібно хапати насадку, не даючи їй опуститися на дно, тому оснастка повинна бути налаштована для лову на падіння (обов’язково з довгим повідцем).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *