Осіння проводка

Жовтень. Теплий день. Сонячні промені грають у золотих кронах дерев і на гладі річечок. Здавалося б, тільки й лови рибу в своє задоволення. Але вона знову вередує. Гаразд влітку спека, а в чому ж справа зараз? Причин поганого клювання може бути багато, не будемо про них зараз говорити. А от залучити рибу можна завжди. Перевірений спосіб – це ловля в проводку. Коли насадка рухається біля самого дна та ще й затримується часом (риболов спеціально на секунду-другу призупиняє рух поплавця), риба не встоїть перед спокусою, обов’язково клюне. Іноді, принаджуючи примхливу рибу, насадку проводять так, щоб вона спеціально волочилася по дну. Щоб успішно ловити рибу в проводку, рибалці необхідно досконально вивчити або знати рельєф дна на тій ділянці річки, де передбачається вести ловлю. Необхідно враховувати ямки, горби, корчі, камені, водорості та й взагалі будь-які «нюанси» дна (важко ловити, коли гачок постійно потрапляє на зачепи). Оскільки зачепів в будь-якому випадку при такому лові не уникнути, то застосовують повідець з більш тонкої, ніж основна волосінь. У ідеалі добре б ловити в проводку на рівному, без зачепів дні, але яка риба буде знаходитися там, де її видно як на блюдечку і їй ніде сховатися? Ще одна обов’язкова умова для лову в проводку – гострий гачок. Підсікання риби роблять при найменшому притопленні поплавця. Підсікають не сильно, але досить різко. При цьому поплавець не повинен злітати над водою, умілий рибалка лише ледь підніме його, щоб визначити, чи є на гачку риба. Якщо попалося щось вагоме, бажано якомога швидше вивести добуток із зони лову, щоб не розполохати зграйку. Зазвичай в проводку ловлять плотву, окуня, в’язя, густеру і навіть підлящиків. Розрізняють три види проводки приманки – поздовжню, поздовжньо-поперечну і змішану. У першому випадку поплавок то притримують, то відпускають; у другому – поплавок притримують і одночасно ще й підтягують до себе (або відпускають від себе, на глибину, залежно від того, в якій зоні він знаходиться); в третьому випадку комбінують перші два види проводки. Однак при будь-якому вигляді проводки волосінь завжди повинна бути трохи натягнута, принаймні, провиси не допускаються, оскільки важливий постійний контакт риболова з приманкою. Коли ловлять в проводку, рибу майже завжди прикормлюють. Прикормка скочується в кулі такого розміру, щоб вони вільно вміщалися в долоні. Кулі кидають з упередженням, щоб прикормка знаходилася навпроти рибалки. При цьому треба враховувати швидкість і напрямок течії в цьому секторі річки. При вітряній погоді іноді в місці лову виникає різноспрямованість верхньої та нижньої течій. Цей фактор потрібно враховувати при русі поплавця на поверхні води, щоб гачок з насадкою перебував у зоні лову.

Ловля в прикормленій зоні з урахуванням різниці течійЛовля в закормленій зоні з урахуванням різниці течій: нижньої та верхньої течії;

а – прикормлена зона; б – зона чистої води.

Пригодовування проводиться з певною періодичністю протягом усього часу лову, невеликими порціями. Годують обов’язково всі зони, інакше риба покине одну з зон, а незабаром, можливо, взагалі залишить ділянку лову. Як правило, ловлю починають з найдальшої зони і найдовшим вудилищем, зазвичай 8-метровим, з метою поступово підманити рибу на більш зручні для вудіння глибини, ближче до берега, і продовжувати ловлю короткою вудкою. З насадкою можна сміливо експериментувати. Крім мотиля, хробака, опариша в осінню пору ласою для риби насадкою буде личинка бабки. А на дрібну п’явку, що мешкає в коренях рогозу і осоки, добре ловити на поглибленнях перекату. Восени прекрасними місцями для лову будуть пониження нижче перекату, де швидка течія переходить в тиху. Там в очікуванні корму нерідко стоїть велика риба.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *