Личинка волохокрильців

Личинка волохокрильців

Личинка волохокрильців  – личинка великого лугового метелика, сіро-коричневого кольору, довжиною до 25 мм, що мешкає біля узбережжя водойм. За зовнішнім виглядом вона схожа з короїдами. Розрізняють декілька видів личинок. Більші зазвичай темніше дрібних. Зустрічаются зеленуваті з жовтим відливом або зеленувато-кремові. Личинки розвиваються в прохолодній воді, мешкають врічках, струмках, озерах і в ставках з проточною чистою водою. Живуть у трубчатих «будиночках» зроблених самостійно, двох видів: один вид – піщинки, гілочки і інше сміття (форма довгаста або заокруглена; другий – пустотілі тростинки, з’єднані вздовж, в одній з яких і мешкає личинка. Він служить їй притулком, разом з ним вона і пересувається, висовуючи голівку і невеликі чіпкі ніжки. На поверхню за киснем не піднімається, в кров він проникає через нижнє черевце. Харчується личинка рослинною їжею і покидьками різних організмів, живе один рік. Личинка волохокрильців  тримається на піщаному дні, на каменях і підводної рослинності. Зустрічається і під Відшарованою корою впалих у воду дерев. Пересувається повільно, часто перевертається, але більше лежить не рухливо. На дрібних місцях личинки волохокрильців  збирають руками , рухаючись проти течії, щоб не заважала скаламучена вода. На дні вони досить добре помітні. При великих глибинах їх шукають на стеблах і листках рослин, для цього траву краще обережно зривати і виносити на берег, де личинки легко струшуються на підстилку. Взимку в ополонку опускають на дно віник з вільхи або берези, поклавши в нього шматочок м’яса. Віник, а з ним і личинки виймають через кілька діб. Не годиться віник з вербових прутів, так як у воді верба виділяє дубильні речовини, відлякуючи личинок.  3Для віника придатні і ялинкові гілки. Щоб на риболовлі личинка волохокрильців краще зберігалась, її в мішечку опускають у воду. Перед нанизування на гачок «будиночок» личинки ближче до хвоста треба стиснути двома пальцями і витягнути личинку за голову. Але можна і розламати його на половинки, тільки робити це треба обережно. Виповзає личинка і сама, якщо поколювати його шпилькою ближче до хвоста. Наживляють її на гачки № 3,5-5, пропускаючи жало в рот між щупальцями або в грудку, виводячи його в хвостовій частині. Ловлять на личинку волохокрильців  поплавковою вудкою карасів, линів, яльців і форель. Протягом декількох днів личинок можна зберігати в моху, в листі вільхи, загорнувши в мокру ганчірку і тримаючи в холодильнику. При температурі +20°С він виповзає з «будиночка» і гине. Личинки живуть у воді близько року, потім заляльковуються, і з них утворюються метелики, літаючі вечорами більшими зграями над водою.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *